Секвенування ДНК У 1953 році група британських дослідників зуміла зрозуміти будову ДНК – молекули, у якій міститься вся інформація про те, як влаштований і працює організм будь-якої живої істоти, зокрема й людини. Без цього відкриття важко уявити майже будь-яке з досягнень медицини, описане в цьому проекті. Точно так само, як без нього важко уявити вся інша сучасна медицина й біологія. Технології XXI століття дають змогу «прочитати» ДНК будь-якої конкретної людини, що слугує ключем до багатьох дверей. Завдяки цьому ми знаємо, чому саме виникають ті чи генетичні захворювання і вже знаходимо шляхи до їхнього лікування. Ми можемо оцінювати ризик того, що людина в майбутньому занедужає на те чи інше захворювання і в деяких випадках запобігти хворобі або, бути до неї готовими. Ми розуміємо генетичні особливості пухлини та вибираємо ту стратегію лікування, яка з найбільшою ймовірністю допоможе саме цьому пацієнту.
Вітрифікація ембріонів і яйцеклітин У репродуктивній медицині з різних причин виникає потреба зберегти впродовж якогось часу ооцити (жіночі статеві клітини) або ембріони. Наприклад, жінка має терміново пройти лікування, яке може пошкодити її статеві клітини. Отже, потрібно зберегти їх у належному стані, а потім, коли організм буде готовий, продовжувати рід з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Якщо заморозити статеві клітини або ембріони звичайним способом, то всередині клітин утворяться кристали льоду, які можуть їх просто знищити. Метод вітрифікації передбачає, що клітини або ембріон дуже швидко (набагато швидше, ніж секунда) охолоджується до температури -198 °С. Завдяки цьому кристали не утворюються, а речовина всередині клітин переходить у стан, що схожий на скло (in vitro на латині означає «у склі»). Потім, якщо їх «відігріти», то навіть через 30 років клітини будуть у чудовому стані. Сьогодні цей метод широко та з користю застосовується в репродуктивній медицині.
Друкування препаратів на 3D-принтері У 2015 році FDA схвалило Spritam – перший препарат, створений за допомогою технології 3D-друкування. Для його виготовлення використовується раніше відома активна речовина – леветирацетам, яку застосовують у лікуванні епілепсії. «Надруковані» цією речовиною таблетки, мають вигляд, як звичайні, але здатні майже миттєво розчинятися навіть у невеликій порції води. Технологія 3D-друкування дає змогу створювати таблетки з точно заданим вмістом активної речовини, тобто розраховані на конкретного пацієнта з його індивідуальними потребами. Вони також дають змогу додавати в препарати найрізноманітніші смакові домішки, але це, швидше, приємний бонус до можливостей серйозної технології.
Генна терапія лейкозу та лімфоми У 2017 році FDA схвалило два препарати: Kymriah для лікування гострого B-клітинного лімфобластного лейкозу та Yescarta для лікування деяких різновидів лімфом. Щоб створити такі препарати, у конкретного пацієнта беруть Т-лімфоцити – один із різновидів імунних клітин. У ці клітини «вбудовують» особливий ген, який відповідає за вироблення особливого білка – химерного антигенного рецептора (CAR). Після цього, генетично-модифіковані Т-лімфоцити повертають назад в організм людини, де вони за допомогою свого нового рецептора атакують і знищують ракові клітини. Вартість такої терапії – приблизно $400 тис., застосовується вона в тих випадках, коли інші методи виявляються неефективними.
Лікування гепатиту C За даними ВООЗ, у світі більш ніж 70 мільйонів людей хворіють на хронічний гепатит C. Багато хто з них може не знати про свій діагноз, оскільки роками хвороба протікає безсимптомно. Але у великої частини хворих згодом розвивається рак або цироз печінки. У 2013 році на світовому ринку з’явився софосбувір, а після нього ще кілька препаратів, які дають змогу вилікувати гепатит C різних генотипів у більшості пацієнтів усього за кілька місяців і з мінімальними побічними ефектами. Це без перебільшення революція в лікуванні гепатиту C, проти якого, до речі, досі немає вакцини.